- відкупник
- —————————————————————————————відку́пни́кіменник чоловічого роду, істотаіст.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відкупник — а, ч., іст. Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення … Український тлумачний словник
бесермен — а, ч. Мусульманський купець, відкупник монгольської данини у завойованих землях … Український тлумачний словник
відкупниця — і, іст. Жін. до відкупник … Український тлумачний словник
відкупщик — а, ч. Те саме, що відкупник … Український тлумачний словник